Вишивання бісером: секрети майстерності

Бісер – ідеальний матеріал для прикладної творчості, адже з нього можна створити різні речі, починаючи від стильних прикрас і закінчуючи розкішними вишитими картинами, які стануть не тільки оригінальним елементом інтер’єру будь-якого житлового приміщення, але і відмінним подарунком. На перший погляд може здатися, що створити з сотень різнокольорових бісеринок приголомшливу картину неможливо, але варто лише спробувати – і від цього захоплюючого, хоч і дуже кропіткого заняття неможливо буде відірватися.

Навіть якщо ви ніколи раніше не тримали в руках голку з ниткою і не маєте жодних навичок вишивки хрестом або гладдю, навчитись вишивати бісером вам навряд чи буде особливо складно. По суті, вишивка бісером – це закріплення бісеринок на тканині за допомогою найпростіших швів, які ми часто використовуємо в побуті для ремонту одягу.

Трохи історії

Чомусь багато хто вважає, що вишивання бісером – винахід сучасної епохи, що з’явився порівняно недавно. Однак, як і багато інших видів рукоділля, воно має багату та цікаву історію, яка починається задовго до настання нашої ери.

Використовувати приємні на дотик крихітні скляні бусинки, що володіють дивовижним блиском, для прикраси одягу та взуття першими здогадалися, очевидно, стародавні єгиптяни. Їхні технології виготовлення скла дозволяли робити і великі намистини, і зовсім дрібні бісеринки, які використовувалися не тільки для створення прикрас, але й для декорування тканини. У той час бісер був неймовірною розкішшю, і дозволити собі, наприклад, сліпучі вишиті бісером сандалії могли лише дуже знатні особи.

У Стародавній Індії вишивка бісером на тканині також була дуже популярною. Щоб одяг та предмети релігійного культу виглядали ще розкішніше, майстри використовували не лише бісеринки, а й мушлі, шматочки перламутру та інші виробні матеріали, з яких можна було виготовити намистини. На думку істориків, на зорі нашої ери країни Європи багато переймали у східних держав, у тому числі й моду, тому незабаром вишивка бісером стала затребуваною і на Заході.

Центром виготовлення бісеру в Європі була Венеція, саме тут прикраса одягу бісеринками та намистинами розвивалася найшвидшими темпами. Технологія виробництва бісеру протягом багатьох років трималася в найсуворішому секреті, і готовий матеріал коштував досить дорого, тому одяг, розшитий бісером, вважався великою цінністю.

Великою шаною вишивка бісером на тканині користувалася і серед слов’ян. На Русі існували методи виготовлення скла, тому дорожнеча венеціанського скляного бісеру особливо нікого не хвилювала. Бісером прикрашали не лише одяг та головні убори, але також ікони, для чого використовувалися навіть перли.

Протягом багатьох століть вишивання бісером то виходило з моди, то знову ставало затребуваним, і сьогодні це цікаве рукоділля переживає черговий бурхливий сплеск популярності. Окрім одягу, майстерні вмілиці прикрашають бісером сумочки, предмети декору, капелюшки, шапочки та навіть спортивні туфлі.

Ниточка та голочка

Отже, ви твердо вирішили спробувати себе у вишивці бісером. Що ж для цього потрібне?

По-перше, знадобиться відповідна голка. Навіть якщо ви вважаєте себе профі у вишивці хрестом, гладдю або стрічкою, улюблену голку з довгим вушком доведеться на якийсь час відкласти. Щоб вишивати було зручно, придбайте тонку голку, спеціально пристосовану для бісероплетіння, яких у швейних магазинах можна знайти безліч. Зазвичай для цього використовуються голки № 12, проте вони не в змозі проткнути щільну тканину або шкіру. Тому, якщо ви хочете декорувати бісером, наприклад, штори з важкого оксамиту або шкіряний браслет, запасіться тонким шилом, за допомогою якого можна буде легко проколювати отвори.

Вушко у голок для бісероплетіння зазвичай дуже маленьке, тому заздалегідь придбайте зручний ниткодівач, інакше на підготовку голки до вишивки піде більше часу, ніж на виготовлення самої картини.